Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб фактично не існує – пише блогер Семен Сметанін. Про це свідчать документи, які визначають структуру Служби безпеки України.
Про це повідомляє видання Фром.
Історія Об’єднаного центру почалась в 2019 році, коли при Антитерористичному центрі СБУ створили структуру, яка мала взяти на себе функції пошуку, звільнення та обміну українських полонених. Його діяльність було врегульовано спільним наказом СБУ, Міністерства оборони та МВС № 573/152/252 від 08 квітня. Документом було визначено напрямок роботи та процедуру призначення керівника. До його складу, окрім співробітників СБУ, увійшли представники МО, ЗСУ, МВС, Національної гвардії, Національної поліції, Прикордонної служби, МНС.
Наказ було видано відповідно до статей 3-6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях». Втім, цей закон втратив чинність на підставі іншого закону – «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України». Натомість не з’явилось жодного іншого документу, який би легалізував діяльність ОЦ.
Що ж стосується структури СБУ, яка визначена Указом Президента України «Про питання Служби безпеки України», то там немає жодної згадки про Об’єднаний центр. «При всій повазі до членів Об’єднаного центру, його існування… не легітимне! Просто тому, що немає жодного нормативно-правового акту, який би регулював це питання», – зазначає Сметанін.
Окрім того, має місце дублювання функцій. На початку 2022 року було створено Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. До його складу увійшли як представники всіх структур, дотичних до роботи Об’єднаного центру, так і низки інших державних органів, які беруть участь в процесах пошуку, повернення і організації обмінів полонених (як військових, так і цивільних).
На думку Сметаніна, незалежно від того, як надалі розвиватимуться події і скільки часу продовжиться гаряча фаза війни, Україна не має права розпорошувати зусилля щодо повернення наших людей з полону. «На жаль, зрозуміло, що цей процес триватиме ще багато років. Адже навіть при втіленні формату обміну «всіх на всіх», немає жодних підстав вірити росіянам на слово та сподіватися, що вони справді повернуть додому всіх українців. Тож ця робота продовжиться», – додає блогер.
На думку блогера, найкращим варіантом було б використання досвіду США, де створено Оборонне агентство з обліку військовополонених та безвісті зниклих: «Структура знаходиться у складі Міністерства оборони та відповідає за весь комплекс питань пов’язаних з полоненими.
Зараз весь комплекс задач щодо питань полонених та зниклих безвісти виконує Координаційний штаб. Він об’єднав усі відомства, які дотичні до цих процесів. В тому числі, СБУ. Наразі Об’єднаний центр працює згідно задач Координаційного штабу від імені СБУ. В чому сенс його існування – незрозуміло».
Єдиним розумним рішенням в такій ситуації Сметанін називає остаточну інституалізацію Координаційного штабу та об’єднання зусиль: «Питання полонених – занадто чутлива тема. Будь-яка конкуренція чи поділ повноважень створюють стратегічні ризики, яких ми просто не маємо права припускатися».
