Під час війни, коли країна потребує єдності та підтримки, в Україні діють люди, які використовують активізм не для допомоги суспільству, а для особистого збагачення. Одним із прикладів такого псевдоактивізму є діяльність Антоніни Корнієнко з Великодимерської громади на Київщині. Вона організовує проплачені мітинги, підтримку в судах та вимагає гроші за участь у протестах.

У мережі з’явилося її листування, яке підтверджує, що так званий активізм насправді є комерційною діяльністю. У повідомленнях Корнієнко визнає, що працює за гроші, а після завершення судового процесу вимагає оплату для залучених до акції осіб. Вона прямо заявляє, що люди “витрачали час, нерви псували” і тепер очікують відповідну “подяку” за свою присутність у суді.

За наявною інформацією, це не поодинокий випадок. Корнієнко неодноразово займалася організацією замовних протестів, які подаються як ініціатива громади, але насправді є способом тиску, маніпуляцій та заробітку. Такі випадки регулярно фіксуються у Великодимерській громаді на Київщині.

У той час, коли справжні волонтери ризикують життям, щоб забезпечити армію необхідним, коли активісти борються за права українців і відбудову країни, псевдоактивісти наживаються на проплачених акціях. Такі дії не лише підривають довіру до громадянського суспільства, а й створюють штучні конфлікти, які відволікають увагу від реальних проблем.

Громадськість та правоохоронні органи повинні звернути увагу на подібні випадки. Важливо з’ясувати, хто фінансує такі схеми і з якою метою. Україна має боротися не лише з ворогом на фронті, а й із тими, хто під прикриттям активізму використовує війну для власної вигоди.