У практиці інформаційних війн зустрічається метод так званого “гнилого оселедця”. Це коли прізвище людини, на яку вкажуть замовники, згадується у контексті якоїсь бридкої історії.
Причому з описом подробиць і деталей. Вигаданих, але від того не менш огидних.
Проте якщо подібні, на перший погляд, докладні та аргументовані повідомлення (тексти, відеосюжети, аудіозаписи) потрапляють в інформаційний простір, а, тим більше – у солідні ЗМІ, то у споживачів виникає підозра, а згодом і переконання, що на рівному місці такі оповідання не зʼявляються.
І деякі з читачів обовʼязково повірять, що громадянин, про якого написали, що “він – педофіл, серійний вбивця і розкрадач могил”, має певне відношення до цих злочинів. Якщо в людину кинули “гнилим оселедцем”, то смердіти від нього буде у будь-якому випадку.
Подібна практика нищення репутації – один з улюблених інструментів російських спецслужб. Причому це не вигадка, а факт, документально підтверджений і директивами Євросоюзу про протидію дезінформації.
За допомогою тактики “гнилого оселедця” ФСБ та кремлівські пропагандисти впливають на громадську думку напередодні виборів, негативно позначаючись на рейтинги політиків, які виступають за протидію агресії РФ.
У випадку з Україною ще простіше – “терористом”, “екстремістом”, “наркоторговцем” та “мафіозі” можна назвати будь-кого, хто завдав окупантам найбільш болючих ударів.
Передусім тих, хто з числа командного складу ЗСУ, розвідників, спецпризначенців. З єдиною метою – сформувати негативний імідж України на Заході.
Не складно спрогнозувати, що сьогодні, коли в Україні спалахнув реальний корупційний скандал, ФСБ докладе максимум зусиль, щоб в європейські медіа та у соціальні мережі потрапили прізвища українських бойових офіцерів саме у контексті цього скандалу.
Наприклад, командир спецпідрозділу “Артан” Віктора Торкотюка (позивний Титан), проти якого у соціальних мережах розгорнули вже не першу “чорнушну” медіа-кампанію. На це раз ворожа пропаганда поширює новий наратив, що український герой має якесь відношення до корупційних оборудок Міндіча. Хоча де “бек-офіси” корупціонерів і конвертаційні центри, а де ГУР? У складі якого офіцер Торкотюк провів легендарні спецоперації, у тому числі звільнення острова Зміїний та з очищення від росіян “вишок Бойка”.
Зрозуміло, що такий суперник для росіян, як кістка у горлі, а тому його намагаються зробити максимально токсичним в очах європейців.
Зрештою, байдуже, що офіцери, яких ФСБ намагається “вивести з гри”, беруть участь у бойових діях, а не займаються політичними інтригами. Головне, щоб вони були згадані поруч зі “схемами Міндіча”, про які у світі вже всі чули. А далі справа техніки. І з часом образ Сил оборони України, які боронять Європу від східних варварів з імперськими амбіціями, потроху деградує у стереотипне змальовування усіх українців як злочинців.
Мета, щоб:
- Європа припинила допомогу Україні.
- Українські захисники опинилися під підозрою західного правосуддя.
- Дискредитувати Збройні Сили в очах українського народу, наскільки це можливо.
А тому будьте пильними, коли анонімні канали і навіть солідні видання повідомлятимуть, що до “справи Мідіча” причетні окремі бійці Сил оборони України. Єдиний бенефіціар від поширення такої інформації – ворожа держава і не потрібно їй у цій справі підігравати.
